Які нації з оригінальних "Козаків" припали вам до душі? І чи сподобалася їхня реалізація (якщо, звісно, розробники вже показали її ) у "Козаках 3"? От я свого часу любив грати за Польщу та Португалію. В першої юніти і будівлі цікаві, а в другої - порт особливий, який допомагав на початку гри. Також любив Україну, але вона, без унікального флоту і лише з одним піхотинцем завжди здавалася мені дещо недоробленою. Сподіваюся, "Козаки 3" це виправлять.)
Прусія моя улюблена нація з могутніми мушкетерами 18 століття. Щодо вигляду останніх (колір мундиру та шляпи-трикутника) в Козаках 3 я мав своє бачення, про що розповів Євгену Григоровичу і він зі мною погодився.
За Україну люблю більше від усього за архітектуру та власне козаків, потім за Алжир через незвичність. Більше виділити нікого не можу, за всіх по-трохи бавився.
Україна (за всі оригінальні юніти) також Польша (за крилатих гусарів) і Алжир (прикольні лучники), а ще Росія (також за орігінальні юніти)
у К1 подобалася Прусія із-за їхніх юнітів, а а от у К2 найбільше любив Анлію, бо в неї була ця прикольна "гармата" (якщо це можна так назвати) "ракета", чи як її там)
Хм. В мене ракета ніколи не глючила, але я її й не надто любив. Хоча вона й била гарно, але чомусь не припала мені до смаку. Зате мене реально бісиди глюки передка для гармат. Особливо коли в тебе лівий фланг горить, треба терміново артилерію підвезти, а ця фіговина стоїть і відмовляється рухатися.
ой, Господи це просто капець був або коли в мене йде війна повним ходом, і потрібно чітко викатити гармати там, де вони потрібні, а передок цей спершу від*їжджає від гармати на over 9099 метрів, а тоді ЗАДОМ починають пересуватись з тієї відстані до гармати, постійно тормозячи і звертаючи у всі сторони
Коли гарно освоїв перші козаки - грав тільки так. Й тому важко назвати улюблені, бо граю усіма. Виділю деякі за окремі заслуги: - Австрія та Швейцарія за можливість грати мечниками, яких усі недооцінюють, мов слабі вони. Але якщо грати розсипним строєм (на це зважиться також не кожен, бо потрібно знати слабкі та сильні сторони такого двобою), то мечники становлять конкуренцію на перший погляд безальтернативним пікінерам. - Австрія та Угорщина за можливість грати легкою кіннотою з самого початку (в третіх козаках таке зробили ще й Швеції, проте хаккапелит по характеристиках поки що пасе задніх). Легка кіннота єдина у 17-сторіччі що може хоч якось протистояти клятим ордам драгунів-наймитів. Крім того легкою кіннотою можна прикривати мушкетерів 17-го сторіччя й тим самим робить можливим грати саме через мушкетерів, а не через пікінерів, дарма що ні у Австрії, ні у Угорщини мушкетері 17-го століття нічим не видатні. Ну й легкою кіннотою можна планомірно робити набіги на базу супротивника, уповільнюючи його розвиток. - Нідерланди. У цієї нації є дуже гарний в підсумку усіх характеристик мушкетер 17-го століття. Про це не усі знають, бо усі грають лише стадами драгунів-наймитів. Але характеристики голландського мушкетера дозволяють Голландії, єдиній з європейських націй (проте ще є Швейцарія зі своїм вельми гарним аркебузером) воювати "через мушкетерів" вже у 17-му столітті. - Польща. Лише за наявність крилатих гусар. Такий собі крилатий спецназ. Вміють усе, хоча й не без недоліків. І нехай за підсумком усіх характеристик грати через легких рейтар вигідніше, але ж через крилатих гусар цікавіше. - Франція. За наявність королівських мушкетерів. Так, за підсумком усіх характеристик їми важко грати (але можливо). Проте - один (для більшості) постріл і один воїн (піший, а в нових козаках за два постріли ще й кінний) супротивника на цвинтарі, це заслуговую на повагу. Але легше назвати не улюблені, в тому числі не тільки мої, а спільноти, в якій я колись починав грати в перші козаки: - П'ємонт та Португалія. Венеція теж десь поряд. За повну відсутність унікальних юнітів. Ви ж не маєте намір атакувати лише портами чи падре? - Англія. До тепер для усіх залишається загадкою, чому саме у Англії, у єдиної країни серед Європи такий дорогий (за залізом) перехід в 18 століття. У якому у Англії немає суттєвих переваг перед умовною стандартною європейською нацією. Адже хайландери (як і пандури та єгері) не мали переваг перед стандартним мушкетером 18-го століття ще в перших козаках. А кращі на декілька пунктів характеристики кірасира виглядають статистичною помилкою. - Як не дивно Баварія та Данія. Улюблені нації мільйонів при грі на мільйонах у нашій спільноті вважалися найслабкішими. Бо єдиним (проте суттєвим, переможним) плюсом цих націй в перших казаках були забійні мушкетери 18-го століття. Але їх намагалися балансити за рахунок кінноти. Там де у умовної стандартної європейської нації було п'ять стаєнь, у Баварії з Данією було лише три. Тому й кінноти було менше. У 18-му столітті це не було катастрофічно, бо мушкетери робили гру. Але ж ми завжди грали на п'яти тисячах, "з самого початку", без часу ненападу. І на цьому місці Данія та Баварія пасують (один одному). Бо у 17-му столітті вони не мають жодних переваг. А менша кількість кінноти дає своє вже у 17-му столітті, бо нічим не компенсується. Щоб використати єдиний козир (нехай це й туз) - мушкетерів 18-го століття потрібно: вижити якимось чином у 17-му столітті; перейти у 18-те; збудувати дві-три казарми 18-го століття; прокачати за немалу купу золота постріли в академії; накопити достатню кількість мушкетерів та лише тепер воювати (ну як воювати - перемагати). При грі "з нуля" (без часу ненападу) були усі шанси не виконати цей план. Проте все це у минулому. Бо спочатку в нових козаках стайні зробили "як у всіх". А потім й мушкетерів 18-го століття й у Данії й у Баварії за підсумком характеристик зробили посередніми (проте у Данії вони чомусь залишаються необгрунтовано дорогими).
А мені не вистачало різноманітності саме козаків. Можна було б зробити набагато більше різноманітних юнітів-козаків. Крім того, з історичної точки зору в мене завжди жерло з середини питання, де вози, за яким завжди ховалися піші козаки (тому й не було пікінерів, лише стрілки)? Доречі з Росією з історичної точки зору теж не усе гарно. Бо основним солдатом того часу був стрілець (а у грі лише пікінер, бо стрілець заслабкий). Стрільці компенсували відсутність пікінерів частково за рахунок бердишів, а частково за рахунок польових перешкод для кінноти (насамперед різноманітних рогатин), яки швидко встановлювали перед підрозділом. Уся ця тема ніяк не зачіпається в козаках. Також мене завжди дратував турецький юніт - татарин. Бо все з тієї ж історичної точки зору кінний татарин-лучник був "не таким". Вони повинні бути не повільнішими за козака, на малих конях.
За вози, гуляйгороди - воно, звісно, так. Але тоді б це мало зайти в копання шанців, прокладання підкопів і багато інших тактичних хитрощів того часу. Це просто не міг реалізувати потенціал движка гри. Це зробило гру такою, якою вона була. І певна примітивізація зробила її прекрасною. Щодо недоліків і переваг націй, звісно, у всіх вони були. А улюблені нації залежали від тактики властивої гравцю. Тут якраз і недолік. Чому такі нації, як Іспанії та Англія мали звичайний флот. Ідеальною була система на принципі контрастів. Тож на мою думку, нації треба не балансувати, а навпаки збільшувати їх нерівність з тої чи іншої сторони. Протиставляючи дві досить унікальні нації, Україну і Росію, гра виходила дуже динамічною і цікавою. На умовах без ПТ Україна загнана в оборону від великої кількості пікінерів. Якщо вона це долала, картинка змінювалася до навпаки, сердюки стирали усю піхоту і Росії доводилося боронитися багатостволками, тоді в хід вступала артилерія. Варіації з диверсіями та стінами постійно тримали гру у напрузі. До речі, відсутність возів, як правило, компенсується частоколом. І коли хтось вважає якісь нації в якихось умовах заслабкими, то Алжир в союзі із Данією були майже непереможними. Хоча одна ніби не виживає без ненападу, а інша на довгих іграх...
